МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» І.В. КАРІВЕЦЬ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНО-ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНЕ РОЗУМІННЯ ФІЛОСОФІЇ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ з курсу «Філософія» для поглибленого вивчення теми «Філософія ХХ ст.» для студентів усіх форм навчання Затверджено на засіданні кафедри філософії. Протокол № 9 від 6.03. 2008 р. Львів -2008 Карівець І.В. Феноменологічно-екзистенціальне розуміння філософії: Конспект лекції з курсу «Філософія» для поглибленого вивчення теми «Філософія ХХ ст.» для студентів усіх форм навчання. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 17 с. У конспекті лекції розкрито зміст філософії у її феноменологічно-екзистенціальному вимірі. Розглянуто погляди представників феноменології та екзистенціалізму на природу філософії та її призначення, зокрема Едмунда Гуссерля, Дитріха фон Гільдебранда, Габріеля Марселя, Мераба Мамардашвілі, Мартіна Гайдеґґера, Жана-Поля Сартра, Карла Ясперса. Конспект лекції призначений для студентів, аспірантів, викладачів та тих, хто переймається долею філософії в сучасному світі. Відповідальний за випуск: Мазур Л.І., канд. філос. наук, доц. Рецензенти: Наконечний А.Р., канд. філос. наук, доц. Кадикало А.М., канд. філос. наук, ст. викл. ЗАМІСТЬ ВСТУПУ Що таке філософія? Хоча книг про філософію написано доволі багато, але до сих пір відповіді на це питання немає [1, 2, 3, 4, 5, 6]. (Ми не ставимо питання про те, що таке предмет філософії. Якби ми так ставили питання, то наше завдання полягало б не у з’ясуванні суті філософії, а у виокремленні об’єкта дослідження філософії. Так поставлене питання відводить нас у бік, тому що ми будемо, як природодослідники, досліджувати певну частину реальності/природи, певний об’єкт, а це хибний шлях, на якому нам не вдасться з’ясувати сутність філософії). Вважається, що філософія – це наука, адже захищають наукові роботи з філософії, щоб отримати науковий ступінь кандидата, або доктора, філософських наук. Сцієнтизація філософії розпочалося ще в XVII ст., коли емпіризм та позитивізм поступово витісняли споглядання на марґінез життя, оголошуючи його «ненауковим» та «пасивним». З того часу філософію уподібнюють до природничих наук. Якщо ж вона не буде подібною до них, то її важливість буде втрачена. І ніхто не ставить питання про те, що філософія – це особлива наука, при чому самодостатня. З розвитком позитивних наук, філософія поступово втрачала свій статус «науки наук», «цариці наук», бо позитивні науки віддзеркалювали основні настанови сучасної людини, а саме: досягнення успіху, ефективності, результативності. Що могла запропонувати філософія прагматичній людині, орієнтованій на матеріальний успіх? Спекуляції? Незрозумілу мову? Та й самі філософи зробили все можливе, щоб філософія знецінилася в очах фізиків, математиків тощо. З іншого боку, пересічні люди вважають, що філософія – це висловлювання власної думки. Коли маєш думки, то ти вже філософ. Філософія – це балаканина. Філософія – це сукупність думок тих чи інших філософів, які сперечаються між собою. Таким чином, зведення філософії до наукової філософії, або до балаканини, створює карикатуру на неї. У ХХ ст. були спроби відродити філософію і показати її справжнє обличчя, яке приховується за гримасами науковості та балаканини. В запропонованій лекції розглянуто намагання феноменології та екзистенціалізму, одних із провідних напрямків філософії ХХ ст., відродити філософію з метою виявлення її суті та призначення у прагматичному світі, що ґлобалізується. Крім цього, феноменологія та екзистенціалізм пропонують інакше розуміння філософії, ніж «наукова філософія», яка нехтує феноменом людського існування у світі. Ці напрямки не можна розглядати відсторонено від людини, оскільки вони орієнтовані на дослідження особливостей її становища у...